May 24th, 2016

Таня

***

Горішні Плавні. Гола Пристань. Олешківські Піски. Вишневий Діл. Велика Ведмежка.
Якщо ти маєш вкраїнську щелепу, — а навіть якщо й не маєш, бо є кров і щелепа, а є й грунт — якщо ти живеш на цій землі та любиш її, горішні плавні оті бринять тобі чарівною мелодією.

Скажеш — і немов, вздибаючи пилюку, тупочеш повз величезні зелені поля, на яких колишні козаки вартують кавуни, повз нескінченні кущі винограду та сливові дерава. Потім повз заливні рисові поля, де вирощують товстих величезних неляканих коропів, що підпливають, торкаються мордою ніг.
Йдешь, натягаєш повні кишені аличі, і повні жмені ожини, і вимазана вся майка й рот і руки.

І от нарешті вони, такі собі Горішні Плавні. Спалені качалочки очерету, жовті тарілочки латаття, зелене все таке, що добавля діоптрій короткозорому городянину. Можна лазити по плавнях, вивуджувати раків, ловити бичків чи сомів, чи що там вловиться, дудлити сухе терпке вино й валятися на піску в маленьких, на три метри, бухтах. Можна — не самому, з якоюсь там Голою чи Ведмежкою.
Горішні Плавні — то ж синонім Раю.

(А про архаїку й селянство нехай розповідають ірландцям на день Святого Патрика, або німакам на Октоберфест, вони не такі добрі, то й швидше повибивають зайві оповідачу зуби тощо)